Хімія в Побуті Реферат

Хімія в Побуті Реферат.rar
Закачек 2938
Средняя скорость 6268 Kb/s

Хімія в Побуті Реферат

Міністерствоосвіти Російської Федерації

У моєму рефераті підемова про хімічні речовини, що застосовуються в побуті і полегшують домашню працю,адже побутова хімія — це не тільки прання, прибирання, але іфарбування, очищення приміщень, окремих предметів побуту.

Ми кожен день маємо справуз різними видами побутової хімії, починаючи від звичайного мила і закінчуючибарвниками для машин, а також десятками видів, сотнями найменувань продуктівхімії, призначених для виконання всіх можливих домашніх робіт. Осьдеякі з них:

Хімічні препарати таполімерні матеріали;

Хімія на кухні та ванній;

Хімія в саду і городі;

Інсектициди й репеленти;

Хімія в косметиці ігігієні.

Людина мало не знародження стикається з хімією, точніше з хімічними препаратами, якіоточують нас скрізь. Візьміть елементарне миття посуду, це різні порошки(Пемо — люкс, сода — ефект і т.д.); СМП (засоби для миття посуду) такі як(Sorti, AOS і т.д.).

У ванній найчастішезустрічаються речовини, це порошки (Тайд, Аріель, Міф і т.д.), а такожтуалетні мила, гелі для душу, шампуні та багато іншого.

В саду і на городі тежмаєш справу з різними інсектицидами і реппелентов тобто обприскувачами,отрута проти гризунів і комах.

Особливу увагу я хотілаб звернути до жіночої половини, адже дівчата і жінки дуже люблять підкреслюватисвою красу. А адже косметика — це теж ХІМІЯ , якою ми користуємосящодня.

А також до хімічнихпрепаратів можна віднести:

1) Кислоти (оцтова,щавлева, лимонна і т. д.)

2) Луги ( гашеневапно, нашатирний спирт, їдкий натр)

3) Солі (кухонна,питна сода, марганцево-кислий калій)

4) Розчини і розчинники(Бензин, ацетон, гліцерин)

5) Мінерали (крейда, гіпс,вапняк)

6) Полімерні матеріали(Пластмаси — термопластичні термореактіви, фенопласти, амінопласти,поліетилен, поліпропілен; полістирол-продукт полімеризації стиролу, з ньогоотримують електроізоляційні і технічні вироби; поліетилен може бутирідким, твердим, гнучким, жорстким, потрібний для ізоляції проводів і кабелів.)

7) Волокнисті матеріали(Капрон широко використовується для виробництва капролаптана; лавсан — поліефірневолокно, що володіє високою міцністю; винол — гігроскопічний матеріал).

Хімія на кухні необхідна, перш за все, дляздоров’я людини тому саме на кухні ми проводимо половину життя.

На кухні все потрібноутримувати в чистоті і порядку, тому що в антисанітарних умовах можнаотримати шкірні захворювання і навіть привести до отруєння.

Для того щоб кухня небула уразливим місцем для здоров’я людини, потрібно постійно наводити на нійпорядок:

В·Кухонний стілпотрібно протирати перед і після кожного прийому їжі;

В·Протиратиповерхня столу найкраще ганчіркою, попередньо змоченою в мильній водіз додаванням оцтової кислоти (це дуже ефективний спосіб)

В·Для миття посудунайбільш ефективні рідкі СМП (засоби для миття посуду, такі як AOS, Sorti і т.д.), що володіють високою милкостью;

В·Чистку склянихповерхонь, яка здійснюється за допомогою спрееобразних речовин.

Хімія в ванній теж має на увазі чистоту тому вванні ми наводимо гігієну тіла.

Для того щоб відчиститиванну необхідно використовувати хлорсодержащие речовини, що очищають порошки ( Пемо-люкс,Сода ефект і т.д. ).Для того щоб навестигігієну тіла, людина використовує безліч хімічних речовин — цевсілякі шампуні, гелі для душу, туалетні мила, крему для тіла,всілякі лосьйони і т.д.

Хімія в саду і городі

Фрукти, ягоди, овочі,злакові культури -все це росте в саду і городі, і для того щоб врожай був добрий, людинадодає різні хімічні речовини — це різні добавки для прискоренняросту рослин, пестициди. Все це в різній мірі шкодить здоров’ю, перш за всеспоживачеві цих плодово-ягідних культур.

Щоб уникнути шкідливоговпливу цих речовин, потрібно використовувати натуральні добрива тваринноговиробництва.

Хімія в саду і городі використовується в основному в захисті відшкідників і хвороб рослин: плодових культур, ягідних культур, овочів, квітковихкультур, а також в регуляторах росту рослин, нітратах.

Інсектициди тареппелентов -подразумевают боротьбу з шкідниками-гризунами і різними комахами і садовимигрибками і т. д.

Хімія в косметиці ігігієні

Хімією в косметиці ігігієні по більшійчастини користується жіноча половина людства. До хімічної гігієні відносятьмило, шампуні, дезодоранти, креми. До хімічної косметиці відносять помади,пудру, тіні, туші, олівці для підведення очей, губ, тональний крем і багатоінше. У наш час не існує такої косметики, яка б була не хімічногопоходжу-дення, за винятком кремів і масок приготованих на основірослин. Щоб захиститися від недоброякісної косметики, потрібно використовуватиякомога більше речовин на основі лікарських рослин.

З найдавніших часівлюдям властиво було дбати про своє житло, одязі, їжі, посуді для їїприготування і навіть про прикраси.

Щоб обладнати житло,добути і приготувати їжу, підтримати одяг в чистоті, нанести на скелюмалюнок, треба було відшукати в природі якісь матеріали, які допомагали блюдині все це робити. Завдяки роботам археологів нам стало дуже багатовідомо про життя і побут давніх народів, що населяли простори Землі.

Але в яких би умовах нежили стародавні народи, скрізь перебували підручні засоби (які найчастішебули всілякі хімічні речовини.)

Авторами і творцямирецептів перших побутових хімічних речовин, були в більшості випадків безвіснівинахідники.

Хтось з них першимофарбував тканину пурпуром, знайшов кольорову глину або мінерал, виконав першиймалюнок, хто — то винайшов свічку. Нерідко ці перші відкриття губилися. Зникализі смертю автора (але могли передаватися у спадок або їх повторювали інші).

Коли людина засвоїлазастосування вогню, настав період, в якому ми знаходимо по визначенню Енгельса В«деякізачатки поселення селами, відомий ступінь оволодіння виробництвом засобівіснування; дерев’яні посудини і начиння, ручне ткацтво (без ткацькоговерстата) з древестного волокна, плетені корзини з лика або очерету,шліфувальні (неолітичні) кам’яні знаряддя В».

Поступово з’явилисякультові обряди, пізніше виник культ косметики та гігієни тіла.

Наприклад: В Єгиптішироко застосовувалися ефірні масла, духи. Абразивні склади для поліровки дереваі каменю.

1) Юдін А.М.: В«Хімія в нашому доміВ»//М.: В«ХіміяВ», 2002р.

2) Юдін А.М., Сучков В.М., КоростелінаЮ.А.: В«Хімія для васВ»// Изд. В«СтереотипВ» М.: В«ХіміяВ», 2003р

3) Комзалова Т.А.: В«Хімія в побутіВ»//Смоленськ: В«РусичВ», 2002 р.

4) Куклін Ю.Н.: В«Все прохімії В»//Изд.В« Зірка В»М.:В« Хімія В», 2004 р.

5) Жеругов Р.Т.: В«Хімія від А до ЯВ»//Нальчик, 2005 р.

ХІМІЯ ТА ПОБУТ.doc

У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями, застосування клею, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна тощо.

Нині побутова хімія — це самостійна галузь промисловості. Щороку у світі виробляється майже ЗО млн т товарів побутової хімії. Це мийні, чистячі, дезінфікуючі засоби, засоби догляду за меблями й підлогою, для боротьби з комахами і захисту рослин, засоби для вибілювання, підкрохмалювання, підсинювання, різноманітні фарби, клеї, автокосметика тощо.

У побуті широкого застосування набули мийні засоби. Річ у тім, що чиста вода добре видаляє із забрудненої поверхні лише розчинні в ній речовини. Часточки нерозчинних речовин, але які змочуються водою (гідрофільні), можна видалити за рахунок механічного впливу. Якщо ж речовини не змочуються водою (гідрофобні) і до того ж мають підвищену в’язкість, то практично їх не можна видалити водою. Це стосується жирових забруднень, воску, стеарину, олії, різних органічних речовин тощо. У таких випадках застосовується мило, а ще краще — синтетичні мийні засоби (СМЗ), що належать до групи поверхнево-активних речовин (ПАР).

Мийна дія ПАР пояснюється їхньою здатністю часточки бруду жирового походження з’єднувати з водою.

Залежно від призначення до складу СМЗ входять різні лужні добавки: силікат натрію, сода, фосфати натрію, які полегшують процес прання бавовняних і льняних тканин, капрону. Але ці СМЗ не можна застосовувати для прання виробів із вовни і лавсану, оскільки вони поступово руйнуються під впливом лужного середовища. Для таких виробів застосовують СМЗ, які створюють у воді нейтральну реакцію.

Під час прання виробів, які мають забруднення біологічного походження, наприклад плями крові, використовують СМЗ, що містять ферменти. Але слід пам’ятати, що не можна прати у дуже гарячій воді, оскільки ферменти за температури понад 40 °С руйнуються.

Деякі СМЗ містять відбілювачі, що руйнують стійкі забруднення, через які тканина набуває сірого або жовтого кольору.

Відбілювачем може бути перборат натрію NaBO3 • 4Н2О, як сама пероксидна сіль, так і пероксид гідрогену Н2О2, що утворюється під час гідролізу солі.

Багато які штучні волокна здатні електризуватися, тобто накопичувати електричні заряди. Негативні заряди (електрони) можуть накопичувати нітрон, лавсан, ацетатні волокна. Позитивного заряду (через втрату електронів) набуває поверхня капрону, нейлону і частково вовна та шовк. Льняні та бавовняні тканини поглинають вологу, що сприяє стіканню електричних зарядів, тому вони й не електризуються.

Для запобігання електризації вироби із синтетичних тканин обробляють розчином «Антистатик».

Для чищення посуду, раковин у мийні засоби часто вводять тверді інертні речовини — абразиви, які полегшують механічне руйнування твердих забруднень.

Способи застосування СМЗ та інших препаратів зазначаються на упаковках, їх слід додержуватися, тоді використання товарів побутової хімії буде цілком безпечним.

Хімічна промисловість випускає великий асортимент різних клеїв. Міцність зчеплення клею відносно склеюваних поверхонь визначається силами міжмолекулярної взаємодії (електростатичними силами) або хімічними силами, які ведуть до утворення хімічного зв’язку.

До групи найкращих смол, клеїв і лаків належать епоксидні, їм властива висока липкість до скла, порцеляни, металів, пластмас, дерева та висока межа міцності. У побуті широко використовуються клеї типу БФ,

БФ-2, БФ-5, виготовлені на основі фенолформальдегідних смол.

Випускається широкий асортимент засобів особистої гігієни і парфумерно- косметичних препаратів, засобів боротьби з комахами та по догляду за автомобілем, плямовивідні засоби і багато іншого. У цій галузі здійснюються науково-дослідні роботи, і асортимент товарів побутової хімії постійно розширюється.

ПОБУТОВІ ХІМІКАТИ, МИЛО, СМЗ, РОЗЧИННИКИ

Косметика, парфуми, розчинники, ліки, харчові добавки, пестициди (препарати для сільського господарства), засоби побутової хімії — це все хімікати. Повний облік та оцінювання якості хімікатів ніколи не проводилися. Щороку до торгівлі надходять одна-дві тисячі нових назв хімікатів, більшість яких не проходять попередньої апробації й не отримують оцінювання к можливого впливу на довкілля. Дані, необхідні для повного оцінювання впливу на довколишнє середовище, здоров’я людей, охоплюють усього 10% пестицидів, 18% ліків, 80% хімічних речовин, що використовуються у торгівлі та технологічних процесах, не перевірено всебічно на токсичність.

Низка хімікатів щорічно вилучається із продажу після випробувань національними контрольними органами. У розвинених країнах установи, які здійснюють контроль за хімічними речовинами, обмінюються результатами досліджень і повідомляють про нові обмеження в асортименті хімікатів. Імпортери серед країн, що розвиваються, не включені до цієї системи й не отримують відповідної інформації. Вони також не мають власної служби контролю (до того ж має місце контрабанда хімікатів).

Унаслідок недостатньої інформованості персоналу підприємств та населення про токсичні речовини, відсутності відповідного маркування, нерідко спостерігається порушення гігієнічних та екологічних вимог під час їх використання на виробництві й у побуті, що призводить до гострих та хронічних отруєнь, забруднення довкілля.

Купуючи хімікати, звертайте увагу на наявність екологічного маркування. Нехай цей покажчик стане для вас не менш важливим, ніж ефективність та вартість хімікату.

Економно витрачайте хімікати не тільки з причини необхідності заощадження коштів, а й з погляду запобігання надмірного їх нагромадження у житловому приміщенні та шкідливого» впливу на членів сім’ї.

Не тримайте вдома великої кількості хімікатів про всяк випадок. Навіть, якщо вони зберігаються у окремому приміщенні — коморі тощо, їх випари та мікрочасточки будуть присутні у вашому помешканні, і поступово завдаватимуть шкоди вашому здоров’ю.

Під час використання хімікатів у своїй квартирі захищайте органи дихання, принаймні, пов’язкою, а в разі використання лаків, клеїв та «сильних» розчинників — респиратором чи протигазом, руки захищайте резиновими рукавицями.

Усе, що перете, чистите, миєте, використовуючи засоби побутової хімії, ополіскуйте достатньою кількістю проточної води. Залишки цих речовин на білизні, панелях, посуш тощо у вигляді мікрочасточок: потрапляють до органів дихання та травлення і можуть спричинити алергії, поступово провокувати розвиток хронічних захворювань, порушення обміну речовин тощо.

Чи не найболючішим є питання утилізації залишків хімікатів, попередження к потрапляння у природу — у грунт, водойми — адже понад 500 сторонніх інгредієнтів уже є у нашій питній воді. Зрозуміло, що це питання має вирішуватися не тільки владними структурами та відповідними установами, багато чого можемо зробити ми самі. Наприклад, не зживати залишки хімікатів у каналізацію, просто на траву та на землю біля гаражів, на дачних ділянках тощо, не скидати посуд із залишками хімікатів на купи сміття

Як зменшити контакт зі шкідливими речовинами у приміщенні

В Україні та в інших державах спеціальні служби екологічного моніторингу здійснюють контроль за вмістом речовин-забруднювачів у повітрі, воді, ґрунті тощо, та нам нічого не відомо про повсякденний контакт населення зі шкідливими речовинами на відкритому просторі та у приміщенні (житлі, офісі, кав’ярні, барі, закритому гаражі тощо).

Перші дослідження у цьому напрямі здійснили впродовж 80-90-х років американські вчені Вейн Р.Отт та Джон В.Робертс. Людям запропонували певний час носити на собі невеликі й легкі спеціальні портативні пристрої, які показують, де і коли впливали на організм небезпечні речовини та яка їх концентрація.

Отт і Роберте виявили, що найінтенсивніший контакт зі шкідливими речовинами відбувається у приміщенні; на відкритому повітрі вони швидко розсіюються, та й узагалі їх там менше, оскільки природоохоронні органи контролюють викиди транспорту та промислового виробництва.

Токсичні леткі органічні сполуки Бензол.

Джерелами контакту з бензолом є:

• відпрацьовані гази автомобілів (18%);

• індивідуальна діяльність (побутові вироби: клей, фарби, бензин тощо), (34%);

Проживання із курцем значно підвищує контакт із бензолом. У тютюновому димі загалом міститься близько 4000 хімічних речовин, серед яких дуже багато токсичних.

Якщо у вашому житловому будинкові є обладнання для хімчистки або якщо ви носите нещодавно оброблений у хімчистці одяг чи зберігаєте його у шафі, то ви інтенсивно контактуєте з тетрахлоретиленом, який спричинює рак у лабораторних тварин.

Репеленти молі у брикетах чи кристалах, туалетні дезинфектори та дезодоранти — основне джерело парадихлорбензолу, який теж викликає рак у тварин.

Основне джерело хлороформу — це душ, кипіння води та пральні машини. Цей газ утворюється із хлору, яким обробляють питну воду. У великих концентраціях хлороформ викликає рак у тварин.

Більшість дрібних часточок (розміром менше 2,5 мікрона) з’являється у повітрі приміщень під час горіння (паління, приготування їжі, паління свічок та дров). Часто трапляються часточки сільськогосподарських пестицидів, важких металів (кадмію, свинцю), органічних речовин (поліхлорованих біфенілів, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, зокрема бензапірену), що заносяться знадвору на взутті разом із піском, ґрунтом, пилом або ж залишаються від побутових хімікатів, які господарі не зовсім грамотно застосовують (засоби боротьби з тарганами, мишами тощо).

Килими — найнебезпечніші резервуари тривалого (упродовж десятиріч) зберігання токсичного пилу (хімічних речовин, небезпечних бактерій, астматичних алергенів, як тваринна лупа, пліснява), навіть якщо їх регулярно чистити пилососом. Так, пестицид ДДТ у США припинили використовувати ще 1972 року, та в килимах господарів його виявили 1993 року (через 21 рік!).

Токсичний пил у приміщеннях — найбільша загроза для малюків, які бавляться на підлозі, повзають по килимах і беруть пальці та предмети з підлоги до рота. За даними вчених США, середньостатистичне американське немовля поглинає щодня 110 нанограмів бензапірену (дуже токсичної речовини), що рівноцінно трьом випаленим цигаркам. Певне, дані нашої країни були б не кращі.

Як досягти зменшення кількості шкідливих речовин у приміщенні?

Звичайно, потребує перегляду екологічне законодавство, у якому необхідно:

• поширити на приміщення вимоги щодо обмеження забруднення довкілля;

• узаконити докладне обов’язкове маркування виробів, із якого споживачі могли б бачити, які небезпечні токсичні речовини містить продукція тієї чи тієї фірми;

• передбачити відповідне екологічне просвітництво населення.

Маючи знання про токсичні складові у побутових виробах та в інших домашніх об’єктах, люди зможуть робити власний, обдуманий вибір.

Та все це справа не одного дня, а років. Поки що спробуйте дещо змінити свій спосіб життя і зменшити таким чином контакт своєї родини з небезпечними для здоров’я речовинами:

• уникайте виробів, що містять леткі органічні забруднювачі;

• використовуйте, за можливості, пляшкову воду;

• фільтруйте воду із крану вугільним фільтром;

• не напускайте у квартирі пари, поліпшуйте вентиляцію у ванні та на кухні;

• щодня провітрюйте приміщення вдома і на роботі по кілька разів;

• частіше робіть вологе прибирання приміщення;

• укривайте підлогу квартири паркетом, керамічною плиткою чи лінолеумом, їх найлегше чистити;

• використовуйте пилосос з обертовою щіткою і з детектором, що фіксує момент, коли вже не можна всмоктати дрібних часточок;

• витирайте ноги на доріжці чи добре пристосованому килимку біля порога, систематично стежте за його станом;

• знімайте взуття перед тим, як зайти до приміщення;

• категорично забороняйте палити у приміщенні членам своєї сім’ї, колегам по роботі, докладайте всіх можливих зусиль, знаходьте такі засоби впливу (індивідуальні), аби вони взагалі відмовились од паління тощо.

Хімія — постійний супутник людини. Спочатку вона була не наукою, а практикою — ремеслом чи мистецтвом. По суті справи між цими двома поняттями — ремеслом і мистецтвом — важко установити чітку межу, тому що мистецтво часто перетворювалося в ремесло, а ремесло — у мистецтво. Щоб діяльність людини стала «наукою», вона насамперед повинна збагатитися загальною теорією, без якої немислимий розвиток будь-якої науки.

Дослідники пов’язують назву «хімія» з єгипетським словом «хам», чи «хеми», що означає Єгипет. А у своїх працях візантійські лексикографи називають «хімією» мистецтво перетворювати звичайні метали в золото, срібло і їхні сплави.

На сучасному етапі ми є свідками бурхливого розвитку хімії. Важко перелічити чи коротко узагальнити її досягнення — від Періодичної системи елементів Менделєєва до розгадки таємниці життя (нуклеїнові кислоти і білки). Сьогодні вона знаходить застосування в таких важливих галузях науки і техніки, як електроніка, обчислювальна техніка, космічні дослідження, транспорт, одержання нових джерел енергії, сільське господарство, медицина і т.д. Подальший розвиток хімічної науки і прикладної хімії означає їхнє широке застосування в повсякденному житті, у всіх областях діяльності людини, що безсумнівно поліпшить побут і підвищить добробут народу.

1. Хімія та чистота

З численних хімічних продуктів миючі засоби, і засоби що чистять, займають перше місце по своєму застосуванню в побуті, починаючи від традиційного засобу — мила і закінчуючи великою кількістю сучасних синтетичних миючих препаратів, незамінних у житті людини.

Мило, особливо різні види туалетного, є одним з найбільш розповсюджених миючих засобів. Воно являє собою лужні (в основному натрієві, рідше калієві) солі вищих жирних кислот — стеаринової, пальмітиновий, олеїнової і ін. Кінцевий продукт містить також фарби, есенції, добавки.

Звичайне натрієве мило одержують шляхом омилення жирів і олій (свинячого і кісткового жирів, кокосової олії, рідких рослинних олій, твердих жирів і ін.) каустичною содою (натрієвим лугом). У процесі реакції жир, що представляє собою ефір вищих жирних кислот із гліцерином під дією гідроокису натрію омилюється, тобто зв’язок між гліцерином і вищими жирними кислотами руйнується, при цьому гліцерин переходить у вільний стан, а жирні кислоти — у натрієву сіль — мило.

При використанні вільних жирних кислот, синтетичних чи отриманих шляхом гідролізу жирів, омилення (у даному випадку нейтралізація) провадиться карбонатом натрію (кальцинованою содою).

Туалетне мило одержують з високоякісної сировини. За технологією виробництва розрізняють мило холодного готування (кокосове), прозоре (гліцеринове) і поліроване. Останнє найбільш якісне і широко використовується в побуті.

Синтетичні миючі засоби випускаються в порошкоподібному, рідкому і пастоподібному вигляді. Найбільш поширені порошкоподібні і гранульовані (75%) миючі засоби.

Усі синтетичні миючі препарати являють собою складну композицію з декількох компонентів, узятих у визначеному співвідношенні, кожний з який має своє призначення. Головною складовою частиною будь-якого миючого засобу є синтетичні поверхнево-активні речовини (ПАР). Вони бувають двох видів — іоногенні і неіоногенні. Найбільш широко застосовуються іоноактивні синтетичні миючі засоби, що мають властивості солей типу алкілсульфатів, аміносульфатів і т.п., які дисоціюють на іони у водяному розчині.

Неіоногенні поверхнево-активні речовини не дисоціюють у воді на іони. Це складні органічні сполуки, молекули яких містять гідроксильну групу, що сприяє їхній часткової розчинності у воді.

Найкращі миючі властивості мають препарати, що включають два види поверхнево-активних речовин. Іноді до них додають мило.

Пральні і миючі препарати, крім ПАР, містять так звані активні добавки. До них відносяться речовини типу кальцинованої соди (карбонату натрію), питної соди і фосфату натрію, що усувають жирові забруднення. Однією з найбільш важливих добавок є поліфосфати. Порошкоподібні, гранульовані і пастоподібні миючі засоби містять триполіфосфат натрію. Триполіфосфат калію чи подвійну сіль триполіфосфата додають до рідких миючих засобів. Поліфосфати зв’язують іони кальцію і магнію жорсткої води, утворюючи розчинні у воді сполуки. Вони перешкоджають взаємодії цих іонів з поверхнево-активними речовинами, тобто утворенню нерозчинних сполук, що відкладаються на поверхні тканини під час прання. Таким чином, підвищується миюча здатність поверхнево-активних речовин. Наявність поліфосфатів у синтетичних препаратах дозволяє використовувати їх для прання у жорсткій і морській воді. При цьому варто збільшувати дози препарату.

До деяких препаратів, застосовуваних в основному для прання бавовняних і лляних тканин, додають хімічні підбілювачі. До них відносяться різні неорганічні й органічні сполуки, що виділяють при розкладанні активний кисень чи хлор. Часто використовується препарат натрію, що при високій температурі виділяє активний кисень, який окисляє й відбілює кольорові органічні сполуки. Природно, не слід застосовувати для прання кольорової білизни і тканин препарати, що містять відбілюючі добавки.

Останнім часом широко застосовуються препарати, що містять ензими (ферменти). Ензимами є біокаталізатори з білковою структурою, що прискорюють розщеплення молекул білка. Перевага цих препаратів полягає в тому, що в м’якій воді вони швидко і легко усувають забруднення органічного походження. Кількість ензимів у розчині незначна, і вони не подразнюють шкіру рук. Пральні препарати, що містять ензими, варто зберігати в сухому прохолодному місці. Вони мають термін придатності, протягом якого зберігається необхідна активність ензимів.

У побуті часто на одязі з’являються плями від жирів, харчових продуктів, кулькових ручок і т.д. Їх можна легко видалити в домашніх умовах. Для успішного виведення плям на одязі і тканинах необхідно дотримуватись визначених правил.

На жаль, не існує універсальних засобів для виведення усіх видів плям на одязі з різних тканин. Важливою умовою успішного видалення плям є визначення типу волокна, з якого зроблена річ, і походження плями.

Для виведення плям широко застосовуються органічні


Статьи по теме